Старе та звичне вже відходить,

На зміну нове все приходить.

Старе не забуваєм – звикли,

До нового ще не привикли.

Пішли в минуле вечорниці:

Дівчата, хлопці, молодиці.

Неначе правовірні в Мекку,

Спішать на танці в дискотеку.

На дискотеці звуки дикі.

Товпляться хлопці й чоловіки.

Дівчата в молодому віці

Тупцяються неначе вівці.

Тепер і музика ніяка.

Забули вальса, краков’яка.

Забули польку танцювати

Краще на місці тупцювати.

Троїсті музики були,

Тепер нема, уже забули

Там бас губів і скрипка грала,

І ритми в бубон вибивали.

Нема живого спілкування,

Від нього залишився мізер.

Зате із вечора до рання,

Сидять втупившись в телевізор.

Показують нам на екранах,

Не то дурних, а не то п’яних,

А чи то хлопці, чи  дівчата,

Бо дуже голови патлаті.

Куди поділись оті ночі;

Дівочі ночі й парубочі

І такі місячні, ясні,

Селом лунали скрізь пісні...

2.01.1995 р.