Про манкуртів й мовних нігілістів.

Чи почуть в Одесі можна
Українську мову?
Чи лунає десь по місту 
Наше рідне слово?

Про таке у нашім місті
Мало що і чути.
Бо розвелося в Одесі
Багато манкуртів.

Хто такі? Де народились?
Наче і не знають,
Бо коротку пам'ять мають
Та все забувають.

Скоро маму вже забудуть,
Її ніжне слово,
Село своє, батьків, дідів,
Свою рідну мову.

Зате живуть собі в місті
У самій Одесі.
Дбають тільки про свої 
Шкурні інтереси.

Думка тільки про машину
Та про свою дачу,
От таку міщани мають
Удачу ледачу.

Не цікавить історія,
Звичаї, культура.
У теперішніх міщан
Отака натура.

Хто забув, а хто не знає,
Хто й не хоче знати,
Українську рідну мову
Й нею розмовляти.

Та в Одесі, в інших містах
В мілліоннім виді
Гуртуються вже докупи
Українці щирі.

Зібралися громадою,
Як колись бувало,
Отак мовне товариство 
Й започаткували.

То ж помалу й стануть вчити
і в нашому місті
Яничарів і манкуртів
мовних нігілістів.

березень 1989р.