Куди лиш влітку не піди:

Жара густа, липка, пекуча.

Себе не хочу більше мучить,

Біжу до річки до води.

Прохолодитися, скупатись,

Трохи на сонці повалятись.

Не знаючи, як кажуть броду

Шубовсть з розгону прямо в воду.

Потім сідаю в плоскодонку,

Пливу на плесо поспішаю

І закидаю вудку - донку,

Я там в чеканні завмираю...

Дивлюсь, чудуюсь на природу,

А в грудях щось щемить і ниє,

Верба вмочила гілля в воду

І в ній листочки свої миє.

На плесах ряска зеленіє,

В воді мелькають плавунці,

Ширяють рибок табунці,

На сонці жаби спинки гріють.

Як би ж то вічно так було б, як би ж...

Десь сумно кумкають жаби

Зозуля в далині кує,

Хвилює й смутку додає.

1992р.