Природа Кодимська, Серблянські одаї.

Минуле згадуєм й літа свої.

Кує зозуля десь у далині

Скупо відмірює літа твої.

В зелених заростях колишні одаї,

Байраки зеленіють і гаї

Від ранку і до вечора співають

Настроєні лірично солов'ї.

І краєвид який приємний та широкий

Все навкруги тут тільки тішить око.

Щасливо посміхаюсь сам до себе

А мрії десь далеко та високо.

5. 05. 1998 р.