Їде раз якось ми з кумом у однім купе.
Я внизу собі куняю, зверху він хропе.
Заскрипіло, гальмануло, поїзд раптом став.
Загуло щось, зашуміло, наче хтось упав.
Запитав я свого кума: - Що воно ото..?
А він шепче мені тихо: - Гепнуло пальто...
- А чому, кажу я, здалось, наче грім загув?
- Та я саме, мовив кум, в тому пальті був.

1985р.