Каталог статей

Головна » Статті » Поезія » Лірика

Про гриби.

Чи є краще захоплення,

А чим полювання,

Чим рибалка, чим охота?

- Це грибів збирання!

 

Люблю ходить збирать гриби

В різні пори року,

Ростуть вони від березня

До нового року.

 

Ходиш собі тихо лісом,

А чи по поляні,

Почуваєш себе краще,

Чим десь на гулянні.

 

І душа відпочиває,

І спокій приходить,

Та й грибочків з відеречко

Теж вам не зашкодить.

 

Є багато різних грибів

Всіх не можна знати

Більшість, навіть і не знаєш,

Як їх називати.

 

Сморжі перші з землі лізуть,

Тільки сніг розстане.

Добрих грибів завжди більше,

 

Чим різних поганих.

Під деревом кісточковим,

Та в кущах тернових

В кінці квітня з’являються

Підсливки здорові.

 

В квітні також на стовбурах,

Як воно й не дивно,

Висять жовті на півкруги,

То гриби їстівні.

 

А у травні печериці,

Яєчники бабки,

А потім багато інших,

Як з рогу достатку.

 

Ціле літо ростуть гриби

Тільки треба знати,

Які треба обійти,

А які збирати.

 

І лисички й сироїжки,

Маслюки та синяки,

Яєчники, та печериці,

Навіть, є боровики.

 

І гірчаки усіх видів:

Грузді, перчик, корівки,

Підберезники тверденькі,

Валуї і ковпаки.

 

І зонтики величаві,

По нашому івани,

І порхавки молоденькі

Є гриби і барани,

 

Є і заяча капуста,

Навіть м’ясо вовче,

Є веселки й свинюхи,

Є усе що хочеш.

 

Ну, звичайно, серед них

Є й гриби погані,

Особливо, мухомори

І бліді поганки.

 

Щоб хороші від поганок

Гриби відрізняти,

Треба дуже досконально

Їх ознаки знати.

 

Не слухати різних дурних.

Бабських забобонів,

Хоча вам і цього, навіть,

Ніхто не боронить.

 

То собаку, чи кота

Грибами годують,

Відварюють разів двадцять,

То інше мудрують.

 

І ворожать над грибами,

Хто як тільки вміє,

Цибулину відварюють,

Чи не посиніє.

 

Срібну ложку занурюють,

Чи не почорніє,

Чи людина, з’ївши гриб цей,

Не осатаніє.

 

Гриби треба збирать вранці

Тільки молоденькі,

Цього ж дня і зготувати

Поки ще свіженькі.

 

Треба брати тільки ті,

Які добре знаєш,

Якщо ж лиш засумнівався,

Зразу ж викидаєш.

 

Ні червивих, ні старих

Теж не треба брати,

Чи яка підозра є

Також викидати.

 

Є гриби дуже хороші:

Це справжні опеньки,

Білі гриби, печериці,

Й губи солоденькі.

 

Які, навіть, відварювать,

Вам зовсім не треба.

Із них юшку можна пити,

Якщо є потреба.

 

А всі ж інші гриби

Добре відварити,

Відкинути на дур шлаг

Потім відцідити.

 

Грузді, різні гірчаки,

Добре б засолити

Білі ж гриби й синяки

На зиму сушити.

 

Печериці ж їсти свіжі

З добрим апетитом,

А опеньки й маслюки

Краще б закрутити.

 

Різні гриби люди люблять

Гурмани й сластьони

Най смачніші печериці,

А бо ж шампаньони.

 

Сотню страв можна зробити

Приготуйте сяк чи так,

Лиш би було усе добре,

Лиш би йшло воно на смак.

 

А буває як зародять

Восени опеньки

Під деревом, під пеньками,

Дрібненькі, тверденькі.

 

Оце уже справжній бум,

Можна назбирати.

Мішки зо два, або й три,

Як не будеш спати.

 

І звичайно, що вся справа,

Не тільки в збиранні,

А в навколишній природі,

В її любуванні.

 

Ах як пахне в лісі грибом,

Ах яка природа,

Ах яка яскрава осінь,

Повертатись шкода.

 

Заповнились на все життя

Оті грибування,

Вони кращі від рибалки,

І від полювання.

 

23.12.1996.

Категорія: Лірика | Додав: said_t (2009-12-19)
Переглядів: 5232
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]