Каталог статей

Головна » Статті » Поезія » Лірика

Одинока гармонь

Там у селі недалеко від станції

Чути гармонь виграє і співає,

Значить то вже розпочалися танці

Й молодь до гурту збирає.

Місяць вечірній у небі зійшов,

Дівчатам в лице заглядає.

І кожен партнера собі віднайшов

І вальса у парі кружляє.

Місяць помалу сховався за хмари,

І ніч наступила глибока,

Щезли тихенько танцюючі пари,

Лиш тужить гармонь одинока.

Все дальше надривно десь плаче гармонь

Стихаючи в темній нічній глуші.

Так певно стихає у грудях огонь

І в гармоніста в душі.

 

13. 02. 1997 року.

Категорія: Лірика | Додав: said_t (2009-12-19)
Переглядів: 774
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]